Доколє?!
Стоїш ти такий з другом на офіційному СТО дилера авто, чекаєш поки відремонтують авто. Чекаєш на вулиці, бо в зону відпочинку зась – вона на другому поверсі.
Тут до тебе підвалює хлопчина з вимогою дати телефон, щоб допомогти. Дякуємо і кажемо, що вже допомагають. Зі здивованим обличчям хлопчина покидає нас… Щоб повернутися!
Минає мить і він повертається зі скарбом, яким вирішив поділитися з нами – грошима, які впевнено розділяє і вручає нам зі словами: «Це від АТОшника, який за вас воював». Поклавши свою міцну руку на плече завалює вашого слугу вперед і з гордістю йде.
Занавєс.
А тепер запитання до розумників – за що воював #АТОшник?!
Коментарі 6
Не люблю когда так…..ТЕРПЕТЬ НЕ МОГУ!Малой категорически запрещаю брать деньги.ЗАПРЕЩАЮ!можете закидать меня тапочками…….
Можно кофе купить, нет-нет, лучше вафельку! Аи, даже не знаю как лучше потратить. Ат души.
АТОшники – это просто срез общества. Это сотни тысяч человек – уже действует закон больших чисел: среднее ожидание от АТОшника равно среднему ожиданию от любого человека на улице. Точно так же к вам мог подойти любой абсолютно цивильный прохожий, только с другой аргументацией, вплоть до “братан, уважуха, на вот, держи”. Что с этим делать? Да ничего. Они просто есть.
imho
Як зміг так сформулював.
отлично,только без рук,пожалуйста без рук
це ще ладно: у Вінниці мене зупинила жіночка, яка сказала: у мене є не нова, але чиста одежа, давайте я вам її подарую. Ні коли не відчував себе відбросом суспільства до цього :)