Немає пандусів? До в’язниці!


10209

У Франції підприємці, неуважні до потреб людей з обмеженими можливостями, можуть потрапити за ґрати.

Згідно з неофіційною статистикою, кожен п’ятий громадянин України – інвалід. На жаль, особливих причин для радості у них нема.  Хоча потрібно їм, загалом, небагато: можливість вільно пересуватися не тільки вдома, а й вулицями рідного міста (а також інших міст рідної держави), користуватися різними видами транспорту, самостійно відвідувати магазини чи заклади харчування.

У цьому хорошим прикладом для нас може слугувати Франція – країна, де існує спеціальне міністерство, що займається проблемами інвалідів. Незадовго після створення його очолював Мішель Жиллібер, який і сам пересувався у візку після пережитої авіакатастрофи. Французькі міста почали облаштовувати для потреб людей з обмеженими можливостями, і сьогодні турботу про інвалідів видно з перших хвилин перебування в цій країні.

Рухомі тротуари, метро з ліфтами…

“Потрібно, щоб інфраструктура підлаштовувалася під мешканців міст, а не мешканці під інфраструктуру”, – вважають французькі урядовці. Ці перетворення спираються на закон від 11 лютого 2005 року про рівність прав і можливостей, причетності та громадянства інвалідів. Він спрямований на те, щоб зробити місто доступним у всіх сферах – йде мова про школу, роботу, транспорт чи житлові будинки.

На підприємствах створені робочі місця для людей з фізичними і розумовими вадами. Обладнані пандуси (з’їзди ) на тротуарах, автостоянках, біля входів у будинки, а також ліфти для візків.

Чимало зроблено в галузі транспорту. Так, багато ліній метро в Парижі, Марселі, Ліоні та Ліллі вже повністю або частково доступні для неповносправних. Зокрема, там також обладнують ліфти. На залізничних вокзалах облаштовані спеціальні кімнати відпочинку, пристосовані й туалети та ескалатори, а в низці аеропортів споруджують рухомі тротуари.

У містах створено мережу автотранспорту, який доставляє хворих людей на роботу і додому. А, приміром, у Парижі пандуси мають майже всі автобуси й тролейбуси. На громадському транспорті є кнопка відкривання дверей. Для візочників, на асфільті – знак, де потрібно встати, аби транспорт зупинився біля них. Також є інша кнопка, якою інвалід може попередити водія, що бажає вийти на наступній зупинці.

Гренобль – ідеальне місто для неповносправних

Водночас, самі ж французи вважають, що їх столиця може бути й комфортнішою для інвалідів. А взірцем у цій сфері для них слугує Гренобль. Це невелике містечко тепер відоме багатьом не тільки як великий університетський і науковий центр, батьківщина Стендаля та мальовниче місце в Альпах. Національна французька асоціація інвалідів визнала його найкомфортнішим у Франції для життя людей з обмеженими можливостями.

Саме в Греноблі, як відзначають фахівці асоціації, роблять найбільші зусилля для того, щоб неповносправні, а перш за все, візочники, не відчували себе ущемленими. Переобладнаний з урахуванням їхніх потреб навіть місцевий університет,  у якому скрізь є пандуси – в аудиторіях, їдальні, бібліотеці та навіть у спортзалі. До того ж, у Греноблі відчувати себе комфортно й легко інваліди можуть і під час відвідування культурних та туристичних об’єктів. Для них адаптували підйомник на вершину місцевої гори, з якої можна побачити все місто і деякі пам’ятки.

Комфортними повинні найближчим часом стати і тутешні підприємства. Проект, який стартував минулого року, передбачає переобладнання 70 відсотків підприємств у трьох кварталах міста, щоб на них могли працювати візочники.

Як для здорових

Те, що роблять у Греноблі та інших французьких містах, є частиною програми, яка повинна завершитися в 2015 році. До цього часу міське середовище має бути таким же доступним для інвалідів, як і для здорових людей. Згідно з цією програмою, кожне громадське місце, чи то величезний концертний зал або ж невеликий магазинчик, повинні створити всі умови для неповносправних. Особливо жорсткі вимоги висувають до нових організацій, наприклад, усі будівлі у Франції зобов’язані зводити за нормами, які враховують потреби інвалідів.

Недотримання правил каратимуть штрафом у 45 тисяч євро, а якщо і після цього місце громадського доступу не буде переобладнане згідно з вимогами, то господаря може очікувати покарання аж до 6 місяців тюремного ув’язнення.

По освіту – зі всього світу

Ще одне, чим по праву пишається Франція, – це доступ людей з обмеженими можливостями до освіти. За законом, всі інваліди мають право на навчання у ВНЗ країни, а також на особливо обладнане житло в студентських гуртожитках або в спеціалізованих будинках.

Університети також при потребі безкоштовно розсилають у відеозаписах свої навчальні посібники. Заняття з тими, хто прикутий до ліжка, проводить асоціація «Школа у вас вдома». Зрозуміло, навчальні класи є також у лікарнях.

Зручна інфраструктура приваблює у французькі виші молодь з обмеженими можливостями з різних країн. «Моє життя абсолютно змінилося відтоді, як я вступила у Сорбонну. Тут, у Парижі, і особливо в університеті, інфраструктура чудово пристосована для людей з обмеженими можливостями, і я можу пересуватися без перешкод», – розповіла на одному з інтернет-форумів молода дівчина-інвалід із невеликого молдавського села Олена Кукурузян, яка торік втілила свою мрію в життя і стала студенткою одного з найпрестижніших університетів світу. Для цього вона вивчила французьку мову, відправила документи і… була прийнята на навчання.

Розвинута у Франції й мережа навчальних закладів для дітей-інвалідів. Якщо дозволяє здоров’я, вони здобувають знання в спецкласах при звичайних школах (програма – та ж, але часу на неї відведено більше). Є й багато установ, де навчають дітей з важкими недугами.

… Про становище неповносправних у Франції можна писати безкінечно. Уявіть собі людину, що вільно їде у візку по музею чи картинній галереї в Україні… А от у Луврі таких відвідувачів можна побачити дуже часто. Спеціальні місця в театрах і кінозалах, соціальні гарантії (пенсія, оплата медобслуговування та матеріальна допомога). Усе це мають люди з обмеженими можливостями. Втім, самі французи вважають ситуацію в цій сфері дуже далекою від ідеалу…

Антоніна КОЛЯДА.

 Матеріал підготовлено за сприяння проекту «Українські студії європейської журналістики» за підтримки МФ «Відродження».

Коментар BukNews:  А як у нас?

Чернівці виявилися недоступним містом

Навіть центром Чернівців важко пересуватися людям з обмеженими можливостями. У цьому змогли переконатися учасники флеш-мобу “Два кроки”. Його мета – привернути увагу громадськості та влади до проблеми недоступності міста для людей-візочників.

Суть акції полягала в тому, щоб здорові люди сіли в інвалідні візки та разом із людьми-візочниками проїхалися містом, аби випробувати його доступність.

Волонтерами зголосилися стати студенти медичного коледжу.

– Я ніколи не думала, що це так важко, – зізналася студентка Юля. – На невеликому відрізку мусила звічі вставати з візочка — одного разу колесо потрапило до ями і я не могла виїхати. Іншого разу впала сумка.

Перешкоди зустрічаються на кожному кроці. Наприклад, на тротуарі є пандус, але його перекрила припаркована машина. З 20 магазинів доступними через високі сходи є хіба один. На частині перехресть є пандуси, але не всюди — так немає пандусів навіть біля ратуші на Головній. А є й такі пандуси, які без сторонньої допомоги не подолати — як ось на Центральній площі.

Недоступними для візочників є банкомати — дотягтися до нього ще можна, але набирати код на клавіатурі можна лише наосліп.
Утім недоступність є проблемою не лише інвалідів — важко містом проїхати мамам з дітьми у візочках, пересуватися людям з валізами.

Організатори флеш-мобу хочуть привернути увагу влади до пролеми (на акцію були надіслані запрошення до міської ради, але жоден посадовець не прийшов) і кажуть, що будуть задоволені результатом акції, якщо після неї у місті з’явиться хоча б 2-3 пандуси.

Джерело: BukNews

Яка в тебе реакція на цей пост?
Злість Злість
0
Злість
Мило Мило
0
Мило
Провал Провал
0
Провал
Цікаво Цікаво
0
Цікаво
Смішно Смішно
0
Смішно
У захваті У захваті
0
У захваті
Ого Ого
0
Ого
Сильно Сильно
0
Сильно
Що за? Що за?
0
Що за?

Блогер, автор проектів «ІнваФішки» та «Паралічно». Маю інвалідність через травму в шийному відділі хребта, пересуваюся за допомогою коляски. Організатор таборів активної реабілітації, Виконавчий директор ВООІ «Група активної реабілітації». Експерт Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, Заступник директора Правозахисної організації «Права людини». Член Комітету доступності м. Буча.

Напишіть відгук

Немає пандусів? До в’язниці!

log in

reset password

Back to
log in