Розмова з МСЕК


Сьогодні був дзвінок з МСЕК Києво-Святошинського району, жінка не назвалася, лише сказала що вона “медсестра МСЕК”. Розмова була не тривалою і дуже цікавою, підозрюю, що розглянули моє звернення щодо черги на авто.

М – Альо, Пчолкін? Це вам телефонує медсестра з МСЕК.
Я – Доброго вечора! Так, це я.

М – Ви можете в понеділок привезти хворого на огляд…
Я – Перепрошую, але я не хворий, лише маю інвалідність…

М – Ну як? Ви ж не ходите, значить хворий.
Я – Пропоную все ж таки називати мене своїм клієнтом.

М – Якщо я вас образила, то не буду з вами розмовляти. Дзвоніть голові МСЕК… (кинула слухавку)

Я то звичайно подзвоню голові МСЕК і, думаю, навіть напишу, але що це за розмова така… Розмовляв більш ніж чемно)

Яка в тебе реакція на цей пост?
Злість Злість
2
Злість
Мило Мило
0
Мило
Провал Провал
0
Провал
Цікаво Цікаво
0
Цікаво
Смішно Смішно
1
Смішно
У захваті У захваті
1
У захваті
Ого Ого
0
Ого
Сильно Сильно
0
Сильно
Що за? Що за?
1
Що за?

Блогер, автор проектів «ІнваФішки» та «Паралічно». Маю інвалідність через травму в шийному відділі хребта, пересуваюся за допомогою коляски. Організатор таборів активної реабілітації, Виконавчий директор ВООІ «Група активної реабілітації». Експерт Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, Заступник директора Правозахисної організації «Права людини». Член Комітету доступності м. Буча.

Коментарі 55

  1. Найгірше те, що вона навіть не зрозуміла, що сказала не так. Дзвони і пиши голові. Правильно робиш. Може чогось навчиться.

  2. Если человек не ходит – он больной? Фуууу, что за бред…Хотя…Раньше сама обижалась на такое ( инвалид 3 группы), теперь просто пофиг…

    1. А співробітники яких державних закладів зараз не жерсть, а, наприклад, картон? Немає. В них же відбір проходить на знання законів нелюдськості. Чим гірше – тим краще

  3. Чогось згадала, як начальник МСЕКу викреслював все з ІПР: навчання, водіння авто, активну коляску, працю.. А я спитала, що мені тепер пішки піти з лікарні, бо я за кермом? І одразу з універу документи забрати і з двох місць праці звільнитись???))))
    Бачили б його очі!
    А все чому? Бо я хвора і навіть дивитися на мене не варто.
    Народ, нам аарто відстоювати свої права і надавати розголосу порушенням!!!

    1. Да на МСЭКах врачи из разряда “архив” сидят, они еще гимн СССР продолжают петь по утрам. Есть нормальные, но их единицы.

    2. Всю жизнь ждала авто(стою много лет на очереди) потом с горе пополам купила себе старенькое Жигули, дала взятку автошколе, врачам. И добилась иметь право учится со всеми здоровыми мужиками. Получила права. За много лет столько унижения….Но выстояла. Друзья давайте объединяться и требовать считать также нас людьми.

    3. навіть не знаю, куди звертатися: після двох тижнів госпіталізації (бо так “положено” для проходження МСЕК) мені переписали той діагноз, що я мала одразу після отримання травми+потребую постійного стороннього догляду, після спочатку просьби, а потім наполягання, щоб забрали хоча б оце про постійний догляд, нас, дєвочку на каталочкє (так мене там називали) і мого Героя – чоловіка, який стільки років доглядає за мною!, почали посилати – лікар до начмеда, а начмед до лікаря… аргумент желєзний – лікар не візьме на себе таку відповідальність поставити свій власний діагноз…

    4. Наталия Митяева а перед госпіталізацією поцікавитися наявністю доступності та обладнання відповідного? :) Мене якось пронесло на цьому грунті коли оформлював інвалідність у 18 и потім коли військомату захотілось довідку якусь особливу. То після питань про наявність доступного туалету та іншого вони вирішили мене не госпіталізувати :) А ще є прокуратура :) якій можна написати скаргу якщо таки запроторять, тільки її зразу показати головному лікарю з питанням як їм вдалося переховуватися від законодавства 25 років :)))

  4. медико социальная экспертиза реально больным людям с очень большим трудом дает групу инвалидности ну правильно зачем давать если можно продать система мсек так сильно прогнила корупцией что просто ужас

  5. Медсестра зрозуміла, що має справу з надзвичайно компетентним клієнтом і вирішила не ризикувати, щоб не продемонструвати свою низьку компетентність. Спрацював інстинкт самозбереження.

  6. Вот именно, что у нас в государстве никак не различаются понятия “инвалидность” и “болезнь” вернее между ними ставят знак равенства :( а про отношение – мне 11 лет назад врач в женской консультации с порога сказала “инвалидов рожать собралась на шею государству?” довела меня до истерики, ребенок не родился…сейчас есть двое, но я же не забуду никогда….и еще помню как при устройстве на работу (до моего прихода в IT) мне несколько раз говорили “крутые бизнесмены” – “как я тебя смогу клиентам показать?” или в центре занятости “зачем тебя на учет ставить ты же пенсию получаешь – зачем тебе работать?” – бесит еще и то, что все считают нормальным мне ТЫкать (это явное указание неуважения) ))) сейчас смешно НО к сожалению уверена что сейчас через 10 лет ничего не изменилось и девочек которые еще уязвимые от своей молодости и впечатлительности так же доводят до истерик и унижают (((

  7. Я два роки назад ІПР проходила в МСЕКу і лікар який мене приймав дуже дивувався моім колесам))) То не втрималась і кажу: “от скажіть це ви вперше тут людину на візку бачите?” і Він сказав що так вперше. І не був він 50-70літній, років десь 35, реабілітолог дівчинка молодша за мене. Ніякий не совок як всі звикли говорити. Просто люди не на своіх місцях.

  8. Думаю, справа ще й у тому, що часто оформляти ІПР чи інші документи приходять не особисто люди з інвалідністю ( з різних причин), а родичі. От ті працівники і мають таке уявлення. Попри труднощі, недоступність, треба все ж самим приходити і виховувати таким чином.

  9. У ІПР сина не вписаний візок із електродвогуном,то треба робити нову ІПР.Лікарів пройшли,до терапевта пішла сама,син написав програму ,щоб лікарша знала його потреби.Ви би чули,як вона,напередодні усесвітнього вашого дня обзивала його “сільно умним,он єщо нє роділся,а я уже…” і тд.Сергій посміявся із цієї моєї розповіді,каже-Бач,навіть у лікарні знають про мій розум!

  10. якось я прийшов в МСЕК робити ІПР. З мене намагались взяти “благодійний внесок” і сказали, що не менше 50 грн. Люди в черзі реально обговорювали скільки хто здаватиме, щоб не здавалось замало. Я зайшов в кабінет і в мене запитали чи я зробив внесок, на що я увімкнув диктофон, поклав на стіл і відповів: “Ні, а у вас є з цим проблеми?” В результаті, мені ще ІПР показували і запитували чи не хочу я ще щось додатково відмітити і чи все мене влаштовує)

    1. Аналогічно переоформлював з А на Б, тільки хабаря не просили, просто сказали це неможливо :) Сказав Повернуся з юристом і пішов, мене наздогнали і сказали що проконсультувалися з Києвом і всьо ОК)

    2. Виталий Пчелкин взагалі не розумію в чому проблема переробити з “А” на “Б”, це ж пониження категорії, наскільки я розумію. + можливість працювати.

    3. В ІПР стоїть дата її закінчення. Комісію проходити не потрібно, якщо все влаштовує, її перепідписує і подовжує ЛКК. Якщо потрібні зміни, їх вносить МСЕК. Так було. Що зараз, піду скоро розбиратися:)

    4. и народ еще потом удивляется, что коррупция никуда не девается, вот за что спрашивается 50 грн, какой еще может быть благотворительный взнос, за что???????? за то что и так положено??? кошмар какой то(((( уже со страхом жду переоформления своего ИПР(((((

  11. ,Хлопці,не знущайтеся з бідних людей.Що сестричка винна,що вона звертається до хворого “хворий”?Її так учили: ніжно і ласково до людини “хворий”. Звідки їй знати.що бугай Віталій не вважає себе за хворого,а вважає себе за, – увага! – за “людину з хворобою”. Медсестричка питає: інвалід приїде на комісію? А у відповідь чує: то не інвалід.то – людина з інвалідністю. Словесна дуристика! Дівчинка,медсестру маю на увазі, в житті не чула виразу “людина з інваліднісю”. А Віталій її заходився “вчити”. Пане Пчолкін,ви своєю правотою б’єте людей по обличчі наотмашь, – ні в чому не винних в тому,що вам подобається словесна беліберда “людина з інвалідністю” замість звичного для всіх інвалід.Не хочете бути інвалідом – не будьте ним,але для чого обіжати інших людей?Вони не винні нам всім,і Вам особисто,що ми єсть хворими людьми,інвалідами,українською мовою,яку ми всі так любимо. – каліками.І я не хочу.і Ви не хочете,але ми такими єсть – каліки! Інваліди. І наберіть зі злості в рот гімна і наплюйте на мене, – від того ситуація речей не зміниться…

  12. Логика железная : Если я вас обидела, то тогда звоните главе МСЭК, а не логичней Если я вас обидела, то приношу свои извинения????????? капец((( Стопитьсотый раз убеждаюсь, что вежливо-культурно увы мало кто у нас понимает, только через скандал или угрозы юридически-правового – прокуратурного характера с тобой начинают разговаривать как с ЧЕЛОВЕКОМ, а не как с БОЛЬНЫМ и при том на голову((((

  13. Хлопці,не знущайтеся з бідних людей.Що сестричка винна,що вона звертається до хворого “хворий”?Її так учили: ніжно і ласково до людини “хворий”. Звідки їй знати.що бугай Віталій не вважає себе за хворого,а вважає себе за, – увага! – за “людину з хворобою”. Медсестричка питає: інвалід приїде на комісію? А у відповідь чує: то не інвалід.то – людина з інвалідністю. Словесна дуристика! Дівчинка,медсестру маю на увазі, в житті не чула виразу “людина з інваліднісю”. А Віталій її заходився “вчити”. Пане Пчолкін,ви своєю правотою б’єте людей по обличчі наотмашь, – ні в чому не винних в тому,що вам подобається словесна беліберда “людина з інвалідністю” замість звичного для всіх інвалід.Не хочете бути інвалідом – не будьте ним,але для чого обіжати інших людей?Вони не винні нам всім,і Вам особисто,що ми єсть хворими людьми,інвалідами,українською мовою,яку ми всі так любимо. – каліками.І я не хочу.і Ви не хочете,але ми такими єсть – каліки! Інваліди. І наберіть зі злості в рот гімна і наплюйте на мене, – від того ситуація речей не зміниться…

  14. Якщо хочете змінити саме ставлення до “нашого брата”, то це залежить не від слів , які будуть з допомогою державного приступу примусової “толерантності” до нас застосовуватися, а від того, яке враження будемо справляти ми як люди в спілкуванні. Річ у тому, що для медперсоналу всі ті -хто до них звертається -хворі,просто візочники мають +1 факт – коляску. Це набагато глибше питання, ніж просто висвітлити в змі сюжетик з правильно підібраними зворотами, як зараз стало модно. Це наше питання терплячості і наше зобов язання, показати людям саме через доброту (добре ставлення), розуміння, що зміни одразу не настають. І якщо Вас засмучує факт “не так назвали”, то мене засмучує більше, що не видно факту який лежить на поверхні -люди роблять про нас висновки, коли спілкуються з нами. І дуже не хотілося би, щоб через такі інциденти, люди робили про нас висновки, що в нас все “через суд”, як медсестра відправила Вас одразу до головного.

    1. Я з Вами цілком погоджуюся, я розказав про свої враження від спілкування, при тому що мене більше обурив факт не “хворого”, а “привезіть хворого”. Для початку можна було б поцікавитися з ким розмовляють, чи зможу я приїхати і вже потім чи можуть мене привезти. Сама риторика “спілкування з наїздом” і кінцева відповідь мене не влаштовує. А про велике я тут нічого не казав, роботи багато і так зрозуміло.

  15. Це своєрідне “інвалідне” мислення,різновид його,хай і не називати себе інвалідом, але гостро реагувати на слова які інша людина скоро би забула, як невластиве їй. Я розумію, що Ви так не вважаєте, бо це те, чим займаєтесь, боротьба з “неугодними” формулюваннями, але мені здається прикро з таким високим рівнем займатись всього лише формалістикою – зміною слів з можливостями такими як у Вас наприклад. Чому саме формалістикою? Бо мало приділяєте уваги почуттям, більше – формі. Нема дійсного прагнення допомогти людям змінитися. По- доброму. Ми “варимося у власному соку” поки обговорюємо,хай і зі зміненими формулюваннями теми, які стосуються більше нас – людей з інвалідністю. Пора переходити і на їнше, крім пандусів, доступності і мсеку , міжсоціальним звязкам, емоціям, законам соціуму, тонкощам ставлення.Ось де ключ до більш активних змін.

    1. Анна, ну ви теж не робіть поспішних висновків про обсяги моєї роботи, я пишу сюди про те що пишу, багато чого проходить повз мого блогу. Зміною ставлення суспільства до людей з інвалідністю багато хто займається, успішно одиниці, але для мене важливо інше, щоб самі люди з інвалідністю розуміли, що їх позиція і поведінка чимало формує те саме ставлення. Одним словом, дякую за Ваші коментарі, вони дійсно мають підгрунтя) Буду радий і в подальшому їх читати!

Напишіть відгук

Розмова з МСЕК

log in

reset password

Back to
log in