Сьогодні мене, вже котрий раз, запитали чому я тут (в обласній лікарні), адже пр…



Сьогодні мене, вже котрий раз, запитали чому я тут (в обласній лікарні), адже проект вже завершився, це ж волонтерство виходить.

Так і є, але є дві причини, чому я встав сьогодні о 6 ранку, впав на хвіст сусіду, щоб доїхати до Києва і потім іншому, щоб повернутися, ось вони:

1. На жаль, людей травмуватися менше не стало, за це літо в мене було щонайменше 15 дзвінків з питанням – друг пірнув і зламав шию, що робити?

Тому, просто неможливо відмовитися, коли тобі дзвонять і кажуть, що є хлопець, якому дуже треба…

2. Студенти. Саме зараз проходить клінічна практика у студентів, які в майбутньому будуть працювати з подібними мені пацієнтами. Найстрашніше, що більшість з них навіть на п’ятому курсі майже ніколи не працювали з людьми після травми спинного мозку, можна уявити чим вони керуватимуться.

Я звісно не чарівник, суттєво ситуацію змінити не зможу, але хоч якесь розуміння підходів закласти маю можливість. Саме такі студенти потім повертаються сюди волонтерити і отримувати досвід, їдуть на табори активної реабілітації, стають справжніми фахівцями.

Тому це важливо! Тому я тут.

Завтра буде пост про наші функції, а сьогодні додам про двох людей, з якими на даний момент мені доводиться працювати.

Наступний пост буде про Валеру. Буду просити підтримки!
#quadripleqic #sci



Source

Яка в тебе реакція на цей пост?
Злість Злість
0
Злість
Мило Мило
0
Мило
Провал Провал
0
Провал
Цікаво Цікаво
0
Цікаво
Смішно Смішно
0
Смішно
У захваті У захваті
0
У захваті
Ого Ого
0
Ого
Сильно Сильно
0
Сильно
Що за? Що за?
0
Що за?

Блогер, автор проектів «ІнваФішки» та «Паралічненько». Маю травму в шийному відділі хребта, пересуваюся за допомогою коляски. Організатор таборів активної реабілітації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сьогодні мене, вже котрий раз, запитали чому я тут (в обласній лікарні), адже пр…

log in

reset password

Back to
log in