З щоденника дівчини на візку


З щоденника дівчини на візку

Наша читачка анонімно виріщила поділитися своїми думками та досвідом. Наводимо текст як є…

Останнім часом знайомства з протилежною статтю все більше нагадують мені театр абсурду. Чи то лижі не їдуть, чи… Коротше, буду вдячна за будь-які коменти.

Випадок 1.
Запросив мене один чувак на побачення. Це вже друге наше побачення, тож я була збентежена.
Каже: Завтра в 6 там-то буде цікавий фільм. Хочеш піти?
Я: Хочу, але..
Він: Давай там зустрінемося.
Я: Я не маю машини, навіть низькопідлогового троліка на районі нема.
Він: А ти маршруткою.
Я: То треба чоловік троє мінімум, щоб посадили, а потім висадили.
Він: Ну ти ж дівчина, тобі не відмовлять.
Я: Моя маршрутка навіть туди не доїжджає…
Він: Тоді давай двома!
Я: А не пішов би ти… сам?

Випадок 2.
Випадкова зустріч на вулиці (Він – двометровий здоровань)
Він: О, привіт!
Я: Привіт, як справи?
Він: Та так, по-різному…
Я: Може, давай десь сядемо?
Він: Взагалі-то ти й так вже сидиш…

Випадок 3.
Знайомство і спілкування у фейсбуку, день 5-й. Мова якраз про те, хто з нас де живе.
Він: А ти любиш каву?
Я піднімаю одну брову, розпливаюся у широкій посмішці… (Хм, побачення?!) І відписую:
– Дуже!
І Він легким змахом руки присилає мені якусь довбану листівку з криво вирізаними у фотошопі горням кави і цукеркою.

Випадок 4.
У театрі поряд сідає відомий телеведучий. У костюмі. Красень. Я у захваті розповідаю подругам, вони: «Було б чим пишатися. Він же гей. Це загальновідомий факт.» І справді, ліворуч від красеня сидів його ще більш гламурний супутник.
#паралічненько



Паралічно в Facebook
 


Сподобалося? Поділися з друзями!

0
0
0 shares, 0 points
Яка в тебе реакція на цей пост?
Злість Злість
0
Злість
Мило Мило
0
Мило
Провал Провал
0
Провал
Цікаво Цікаво
0
Цікаво
Смішно Смішно
0
Смішно
У захваті У захваті
0
У захваті
Ого Ого
0
Ого
Сильно Сильно
0
Сильно
Що за? Що за?
0
Що за?

Блогер, автор проектів «ІнваФішки» та «Паралічно». Маю інвалідність через травму в шийному відділі хребта, пересуваюся за допомогою коляски. Організатор таборів активної реабілітації, Виконавчий директор ВООІ «Група активної реабілітації». Експерт Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, Заступник директора Правозахисної організації «Права людини». Член Комітету доступності м. Буча.

Коментарі 8

  1. Випадок1. Не зрозуміло, як чувак пересувається. Якщо своїми двома, то єдине правильне, що він міг в такій ситуації сказати: “Я за тобою заїду” Тому висновок правильний, нехай іде собі сам. А от якщо у візку, то тут можуть бути варіанти. Ну, як мінімум,він вважає, що дві маршрутки – не проблема. Можливо, це йому в плюс.

  2. Випадки2 і 3. Типові приклади невдалих жартів, ну, трапляється іноді, не варто звертати увагу, буває. Випадок4. От не розумію, чому потрібно пишатися, що хтось десь біля когось сидів?

  3. Прочитав. Теж спочатку не зрозумів, до чого тут п.4. Ще раз уважно прочитав. Зробив висновок, що авторка в усіх чотирьох випадках акцентує увагу на свою невдачу у стосунках саме в цих випадках. І п.4. – просто констатація того факту, що і з гарним телеведучім їй теж не пощастило зав’язати стостунки. Пані, не засмучуйтеся, колись і нам пощастить на розуміння та любов у власному житті. =)

  4. хм, прочитав і таке враження, що дівчина розцінює будь-який контакт із чоловіком, як потенційні стосунки) Ну фейсбук і що? Ну в театрі підсів, ну гей, ну на вулиці привітався і відпустив дебільний жарт. Ііііі????

  5. Подібних випадків я не мала, тому що чоловіки, які мені зустрічались в житті просто не вважали мене за достойну запрошеня кудись, навіть на каву… З приводу ж описаних випадків, то так стається, бо ходячі, зрячі і чуючі люди просто не задумуються, що може бути інакше. В нашому світі існує думка, яку мало хто озвучує, але чинить почасти так – “Я це можу робити – значить зможуть і інші”. І є ще один стереотип поведінки здорових людей – “Їм, інвалідам, потрібні тільки ліки, засоби адаптації і велика пенсія. А музеї, ресторани, кіно. кохання, романтика, робота, власна родина і активні подорожі нафіг їм непотрібні. Хай дома сидять…

Напишіть відгук

З щоденника дівчини на візку

log in

reset password

Back to
log in